Схема генерального плану міста - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини

Генеральний план міста Івано-Франківська

Генеральний план міста  Івано-Франківська (коригування)  виконаний   Українським   державним   інститутом  проектування  міст  «ДІПРОМІСТО»  відповідно   до  угоди   № 542 -01-97 від 27.10.1997 року.

Попередній  генеральний  план   був  розроблений   у  1978 році  вищевказаним  інститутом. Зміни, які  відбуваються  в  соціально-економічній   діяльності   країни, обумовили  необхідність   удосконалення   управління   територіального  розвитку   міста  та  поставили   вимоги  щодо  коригування   генерального  плану  міста.

У  проекті  визначені:

- можливі  масштаби   демографічного  розвитку  міста;

- рішення  питань  по  організації   руху  міського  транспорту;

- планувальна  організація  територій;

- доцільні  еколого-містобудівні  основи   територіального  розвитку;

- інженерна  інфраструктура, тощо.

При  розробці   генерального  плану   використані   такі основні  проектні  матеріали:

- Генеральний   план  міста  Івано-Франківська,  інститут  «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 1978 р.

- Грошова  оцінка  земель  міста,   інститут  «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 1999 р.

- Технічний  звіт  з інвентаризації  земель  та  складання   державного  акту   на  право  постійного  користування землею  Львівської  залізниці, смуга  відведення   залізниці   на території   Івано-Франківської  міської  ради, м. Івано-Франківськ, 1998 р.

- Технічний  звіт про  виконання  проектно-розвідувальних  робіт  з  інвентаризації  земель  та  складання  державного  акту  на  право постійного  користування  землею  Львівської  залізниці, по  станції  Хриплин  Івано-Франківської  міської  ради,  м. Івано-Франківськ, 1997 р.- «Інвентаризація  зелени  насаджень  м. Івано-Франківська», звіт, 1989 р., 1990 р.,  1991 р.,  1995 р.

- Звіт  про  роботу  «Розробка  і  впровадження  комп¢ютерної   бази  даних  по обліку  і  стану  зелених  насаджень  Івано-Франківська», 1998 р.

- Перелік  пам¢яток   архітектури Івано-Франківської  області, науково-реставраційне  управління  Івано-Франківської  області, 1996 р.

- ПДП  житлового  району  «Вовчинець», інститут  «ДІПРОМІСТО», Київ, 1990 р.

- ПДП  центральної  частини  міста, інститут  «ДІПРОМІСТО», Київ, 1990 р.

- Проект  комплексної схеми  організації  дорожнього руху  центральної   частини   міста  Івано-Франківська,  Житомирське  МПП  «Промінь», м. Житомир, 1995 р.

- Проект  удосконалення   організації  міських  пасажирських  перевезень  на  основі   обстежень   пасажиропотоків  у  місті  Івано-Франківську,   м. Житомир, 1995 р.

- Генеральний  план ботанічного  саду  Прикарпатського  університету  з розробкою  вхідної  зони   та  зони  партерних  садів  на  стадії  проект, НВФ «Рутенія», 1999 р.

Крім  того,  в роботі   були  враховані   матеріали  «Стратегічного   плану   економічного  розвитку   м. Івано-Франківська» (м. Івано-Франківськ, міськвиконком, 1999 р.).

Генеральний  план  (коригування)  розроблений відповідно  до  діючих   Державних  будівельних  норм  України  «Містобудування. Планування  і  забудова  міських  і  сільських  поселень»  (ДБН  360 -92), а також інших  нормативних   документів.

Проект  виконаний  на  топооснові  масштабу  1: 5000.

Генеральний  план  міста  розроблений  на  розрахунковий  строк – 2026 рік.

Затверджений  у  чинному  порядку   генеральний  план  стане обов¢язковим   документом  для  всіх  організацій  та установ, які  здійснюють  будівництво  на території  мста, а  також  для  використання  землі  в  планувальних  межах міста.

 

СОЦІАЛЬНИЙ  РОЗВИТОК

НАСЕЛЕННЯ

      Демографічна  ситуація   Івано-Франківська   характеризується   позитивними   тенденціями   на  відміну  від  загальної  демографічної  ситуації   в  Україні – додатковий  природний   приріст   населення, невисокий   рівень міграції, з 1991 року  по  1997 рік  чисельність  населення  збільшилась  на  11,4 тисяч чоловік.   Однак, протягом  1998 року  спостерігається   зниження  темпів   природного  та  механічного   приросту  населення.

Чисельність  населення   на  01.01.1999 року  по Івано-Франківській  міській  раді   складала   252,2 тисячі  чоловік,  в тому  числі:

- міста   Івано-Франківська   - 237,0 тисяч  чоловік;

- сільського  населення – 15,2 тисячі  чоловік.

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На  сьогоднішній  день  в місті  функціонує  70  промислових  підприємств, що  знаходяться   на  самостійному  балансі. У  минулому  році   тут  було   вироблено   товарної продукції   на суму  близько   217  млн. грн., що  склало  31%  від  рівня  1990 року   (у  порівняльних  цінах).  На  промислових  підприємствах  міста   зайнято  близько   27,9 тисяч  чоловік  (41% від рівня 1990 року).

Нові  економічні   реалії – становлення  ринкової  системи, що  передбачає  високу  ступінь  економічної  самостійності   суб¢єктів  господарювання  та   лібералізацію зовнішньої  та внутрішньої   торгівлі, яка  формує  жорстке  конкурентне  середовище  по  різному   вплинули   на  промислові  підприємства.  Далеко  не  всі   вони  виявилися  здатними  ефективно  функціонувати  в  ринкових  умовах.

 

Типізація   основних  підприємств  міста  Івано-Франківська  за  ступенем  ринкової  стійкості

Типи підприємства

Підтипи  підприємств

Підприємства

I. Відносно  стабільні

 

Завод  «Ритм»  ВАТ «Родон»

ВАТ  «Арматурний  завод»

ВАТ «Будсервіс»

ВТФ «Візерунки  Прикарпаття»

ВАТ Полонина»

ВАТ «М¢сокомбінат»

Обласне  державне  об¢єднання   спиртової  та   лікерогорілочної  промисловості

II.  Проблемні

Із тенденціями  до ринкової адаптації

НВЦ  «Техкон» ВАТ «Родон»

ВАТ «Промприлад»

ВАТ  «Галичина»

УВП УТОГ

 

Із проявом деструктивних тенденцій

Ват «Плай»

ВАТ «Колорит»

ВАТ НВФ «Карпатхарчопром»

ВАТ «Хлібокомбінат»

III. Кризові

Із тенденціями  до ринкової адаптації

Ват «Приарпаттяобленерго»

Локомотиворемонтний  завод

Ват «Лісокомбінат»

ВАТ «Прикарпатський  меблевий  комбінат»

ВАТ «Птахокомбінат»

 

Із проявом деструктивних тенденцій

ВАТ «Автоливмаш»

Завод  «Позитрон» ВАТ «Родон»

ВАТ «будівельні  матеріали»

ВАТ  «Управління   виробничо-технологічної комплектації»

ВАТ «Харчосмакова  фабрика»

IV. Депресивні

Із тенденціями  до ринкової адаптації

ВАТ «ІФметалопласт»

УВП УТОС

ВАТ ВТКФ  «Ласощі»

IV. Депресивні

Із проявом деструктивних тенденцій

ВАТ «Івано-Франківськторф»

Завод  «Енергія  ВАТ  «Родон»

ВАТ  «Полімер»

ВАТ  «Пресмаш»

ВО  «Карпати»

ВАТ  «Індуктор»

СП «Ремонтно-монтажний  комбінат»

ЗАТ «Техносервіс»

ВАТ  «Агромаш»

ВАТ  «Родон»

Завод  «Логіка» ВАТ  «Родон»

ВАТ «Івіта»

ВАТ «Меблева  фабрика»

СП «Завод стінових  виробів»

ВАТ «Залізобетон»

ВАТ «трикотажна  фабрика»

Ват «Пивзавод»

 

ПРОЕКТНИЙ ЖИТЛОВИЙ ФОНД

Темпи та масштаби забудови міста знаходяться в залежності від перспективної чисельності населення та територіальних ресурсів.

При розрахунку обсягів необхідного житлового будівництва у місті враховувалися тенденції у містобудуванні, можливості будівельної бази та її зміни, а також тенденції у бажанні населення мати власний будинок з присадибною ділянкою.

Нова політика у формуванні житлового будівництва орієнтується на садибну забудову, що дасть можливість вирішення питання житлової проблеми.

Формування ринку житла повинне бути спрямоване на будівництво квартир чи будинків «на продаж». Слід при цьому мати на увазі, що частина житла буде надаватися безкоштовно малозабезпеченим. Це так зване муніципальне чи благодійне житло, збудоване за рахунок коштів державного бюджету, органів самоуправління чи благодійних фондів. Частина такого житла може складати 15-20%.

Обгрунтування обсягів житлового будівництва

Визначити обсяги житлового будівництва традиційно на базі досягнення проектної житлової забезпеченості в існуючих соціально-економічних умовах, які склалися на Україні, неможливо, так як централізованих капіталовкладень держава не направляє.

Тому при визначенні обсягів та структури житлового будівництва були враховані такі фактори:

-          проектна чисельність населення міста;

-          аналіз обсягів введення житлового будівництва за попередні роки;

-          наявність територій, які можливо використати для забудови;

-        кількість родин, які є в черзі на одержання житла та присадибної ділянки;

-          обсяги незавершеного будівництва;

-          обсяги реконструкції.

  

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

1. ІСНУЮЧА ПЛАНІРОВКА ТА ЗАБУДОВА МІСТА

Івано-Франківськ – одне з найстаріших міст України. Сьогодні це адміністративний, економічний та культурних центр однойменної області, розташований у Прикарпатті в міжріччі Бистриці - Солотвинської та Бистриці - Надвірнянської.

Мережа магістральних автомобільних доріг зв’язує Івано-Франківськ із Львовом, Чернівцями, Тернополем, Ужгородом та з усіма районними центрами області. Івано-Франківськ є одним з основних вузлів Львівської залізниці, що проходить територією міста з півдня на північ. Аеропорт, що розташований у південно-західній частині міста, здійснює зв’язки з різними містами України та іншими зарубіжними країнами.

Територія міста являє собою здебільшого рівнинну поверхню з порівняно невеликими коливаннями відміток в районі с. Пасічна. Планувально  місто можна поділити на три планувальні утворення:

  •  центральна частина – історична  частина  міста,  територія  між                    р. Бистрицею-Солотвинською та залізницею і включно території аеродрому, с. Крихівці, с. Опришивці та с. Хриплин на півдні;
  •  східна частина – територія міста між р. Бистрицею-Солотвинською та р. Бистрицею-Надвірнянською включно з с. Вовчинець, с. Микитинці, с. Угорники та територією Хриплинського промислового вузла;
  •  західна частина – територія на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської, що обмежена на півдні селом Загвіздя, на заході КСП «Авангард» та територією держлісфонду і на півночі територією села Угринів.

Центральна частина включає в себе територію історичного центру, що зберігає радіально-променеву планувальну структуру і представляє щільно забудовану територію, що важко піддається реконструкції з огляду на капітальність житлової та громадської забудови.

В наслідку несвоєчасного рішення питань щодо розвитку магістральної дорожньо - вуличної мережі по місту в цілому, в існуючий час в центральній частині міста виникли значні труднощі, пов’язані з організацією руху транспорту. Пропускна спроможність вуличної мережі не відповідає інтенсивності транспортних потоків та крім того, не витримує навантаження з боку транзитних потоків, що йдуть центром міста.

Дрібно-квартирний характер забудови центру майже виключає можливість організації достатньої кількості автомобільних стоянок.

Східна частина забудована, як багатоповерховими будинками, так і садибними ділянками різної величини – від 0,04 га в районі вулиці Вовчинецької та вздовж залізниці, і до 0,10 га і більше на територіях сіл Вовчинець, Угорники та Микитинці. Багатоквартирна забудова з’явилася тут за останні 15 років.

Територія має розвинуту дорожньо - вуличну мережу, що має виходи на зовнішні напрямки на міста Кам’янець-Подільський та Чернівці.

В південній частині є потужний промисловий вузол «Хриплинський», що зв’язаний з сельбищними  територіями району та з центром міста магістральною вулицею Юності та мостом через річку Бистрицю-Надвірнянську по вулицям Тисменецькій та Незалежності.

В північній частині сформована промислова та комунально-складська зона. На території села Вовчинець розташований завод АТВТ «Радон».

Вздовж лівого берега річки Бистриці - Надвірнянської знаходиться досить великий масив дачної забудови. Організованої чітко вираженої рекреаційної зони ця частина міста не має.

Культурно-побутове обслуговування представлене закладами обслуговування всіх рівнів.

Західна частина включає в себе сельбищні території та значну територію промислового підприємства ВО «Карпати». З центром міста, з районами промислового виробництва та з місцями рекреації район зв’язаний лише однією магістральною вулицею Галицькою, яка проходить мостом через річку Бистрицю - Солотвинську. В північному напрямку вулиця Галицька виходить на зовнішній зв'язок в зону з досить потужного промислового вузла «Ямницький», що знаходиться поза межами міста, і далі прямує у напрямку на Львів.

Житлова забудова представлена здебільшого багатоповерховим житловим фондом мікрорайонів № 1 та № 3, що розташовані по обидва боки вулиці Тролейбусної, та окремими кварталами на південь від вулиці Галицької на території села Пасічна. Тут знаходяться незначні території старої та нової садибної забудови з присадибними ділянками здебільшого не перевищуючими 0,1 га. В західній частині розташовані дачі.

В південному напрямку вулиця Пасічна зв’язує цей район з селом Загвіздя. Район забезпечений закладами первинного рівня обслуговування та незначною кількістю закладів та установ інших рівнів. Вздовж лівого берега річки Бистриці - Солотвинської є території зі значним рекреаційним потенціалом, який на сьогодні не використовується в повній мірі.

За останні 15 років місто значно територіально розвинулося як за рахунок освоєння вільних територій в межах міста, так і за рахунок включення сюди прилеглих населених пунктів. Значний територіальний резерв під житлову забудову існує сьогодні в районах сіл Угорники, Микитинці, Крихівці та Загвіздя. В існуючий час ці землі є землями, що належать селищним радам, і мають бути включені в межі міської ради згідно проекту встановлення меж Івано-Франківської міської ради, що розробляється інститутом землеустрою. В районі Хриплинського промвузла є вільні території для розвитку комунально-складських підприємств та інших підприємств комерційного профілю.

З наведеного вище видно, що існуюча планувальна структура має наступні основні недоліки:

-           існуюча територія міста не має чіткого функціонального зонування;

-         магістрально на дорожньо - вулична мережа міста не відповідає вимогам  нормального функціонування, як в центральній частині, так і в інших районах;

-         житлова забудова в повній мірі не забезпечена інфраструктурою для свого функціонування: дороги, підприємства обслуговування, інженерні мережі тощо;

-         існуюча рекреаційна зона міста не відповідає сучасним проблемам та нормативам і має бути значно розширена та розвинута;

-         екологічний стан міста є, зокрема, залежний від місцерозташування та функціонування окремих промислових підприємств, що підлягають виносу в районі існуючої та перспективної промислової забудови.

Таким чином сучасна планувальна структура не відповідає існуючим містобудівним нормам та правилам і потребує прийняття рішень для її нормального функціонування.

 

1.2.  ІСНУЮЧЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ МІСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

 

За структурою функціонального використання міських земель всю територію міста можна поділити на декілька категорій:

-       землі міста, що використовуються під житлову забудову (багатоквартирну, садибну);

-       землі міста, що використовуються під промислові підприємства, склади, бази та інше;

-       землі міста, що використовуються під заклади культури, науки, освіти, фізкультури, спорту, торгівлі, побуту та інше;

-       землі, що найняті установами природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного призначення;

-       землі запасу, сільськогосподарського використання, резервного фонду населеного пункту.

В кількісному відношенні по цих видах використання земель, згідно форми 6-зем Управління земельних ресурсів міста Івано-Франківська, наведено в таблиці.

Таблиця 1

Сучасне використання земель в адміністративних межах м. Івано-Франківська

№ п/п

Вид використання земель

Всього земель

га

%

1.

Сільськогосподарські землі

675

7,27

2.

Землі, які надані громадянам у власність і користування:

3818

41,14

-

для будівництва та обслуговування житлового будинку

1759

-

для колективного та індивідуального садівництва

579

-

для дачного та гаражного будівництва

2

-

для городництва

1258

-

для сінокосіння і випасу худоби

160

3.

Житлово-експлуатаційні організації

879

9,47

4.

Заклади культури, науки, освіти, спорту, торгівлі, побуту

442

4,76

5.

Підприємства промисловості, транспорту, зв’язку, оборони

2076

22,37

-

промисловості

1278

13,76

-

транспорту та зв’язку

562

2,85

-

оборони

533

5,74

6.

Лісогосподарські підприємства

434

4,67

7.

Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду населеного пункту)

958

10,3

 

ВСЬОГО ЗЕМЕЛЬ

9282

100,0

 

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

 

Як видно з характеристики існуючої планіровки та забудови міста, основним її недоліком є відсутність чіткого функціонального зонування території міста, організації дорожньо-вуличної мережі, а також організації системи обслуговування населення.

Для рішення цих задач у генеральному плані передбачається:

-         зонування території;

-  диференціація вулично-дорожньої мережі за її призначенням, організації руху транспорту, зокрема в центральній частині міста, а також винос зовнішніх транспортних потоків з сельбищної зони;

-         пропозиції щодо організації системи обслуговування всіх рівнів;

-         інженерна підготовка та благоустрій території;

-         заходи щодо охорони оточуючого середовища.

З метою раціонального використання території міста та створення сприятливих умов для проживання, проектом передбачається організація наступних зон міста:

-         сельбищна зона;

-         зона загальноміського центру;

-         промислово-складська зона;

-         зона зелених насаджень та відпочинку (рекреаційна зона).

Згідно прийнятій планувальній структурі генерального плану в місті Івано-Франківську формуються три планувальні утворення, кожне з яких має окрему специфіку.

Центральне планувальне утворення включає в себе забудову, що історично склалася в межах залізниці та річки Бистриці - Солотвинської, а також в південній частині району територію аеродрому та сіл Крихівці, Опришивці та Хриплин.

Східне планувальне утворення розташоване на схід від залізниці і включає в себе території між залізницею та річками Бистриця - Солотвинська та Бистриця-Надвірнянська, а також сіл Угорники, Микитинці та територію «Хриплинського» промислового вузла.

Північно - західне планувальне утворення розташоване на захід від річки Бистриці - Солотвинської і включає в себе квартали багатоповерхової житлової забудови, індивідуальну садибну забудову та територію ВО «Карпати».

Наведене ділення територій міста на планувальні утворення визначилося наявністю природних перешкод – річок Бистриці - Солотвинської та Бистриці - Надвірнянської, та містобудівними умовами, що склалися. Планувальне рішення кожного з них є незалежне від можливостей його територіального розвитку, природно-ландшафтних особливостей, а також ряду історичних факторів.

Таким чином, кожне з планувальних утворень відрізняється в частині рішень генерального плану і має свої особливості щодо організації та розвитку вище наведених зон.

Крім того, слід визначити, що однією з основних передумов рішення наведених вище задач є радіально-кільцева структура забудови міста Івано-Франківська, що має бути розвинена в генеральному плані по основним напрямкам його територіальної динаміки, вздовж магістралей загальноміського значення, що мають винаходи на зовнішні зв’язки.

Формування міської забудови та її концентрація на головних планувальних осях з організацією вздовж цих центрів обслуговування, сельбищ них утворень, з приєднанням промислово-складських районів дало можливість раціонально вирішити зв’язки центра з периферією.

Такими планувальними лінійно утворюючими осями є напрямки радіально-кільцевої структури генерального плану:

-  автомобільна дорога державного значення регіональна в напрямку на місто Калуш, вздовж якої формується північно-західне планувальне утворення;

-  магістраль міського значення по вулиці Вовчинецькій, що має виходи на дороги державного значення регіональну (що є частиною кільцевої дороги), вздовж якої сформована північна частина східного планувального утворення;

-  магістраль міського значення по вулиці Незалежності та вулиці Тисменецькій, що виходить на дорогу державного значення регіональну в напрямку на міста Тисменицю та Кам’янець-Подільський, вздовж якої сформована східна частина східного планувального утворення;

-  автомобільна дорога державного значення регіональна, що передбачена генеральним планом, в південному напрямку з виходом на місто Чернівці, вздовж якої сформований Хриплинський промисловий вузол;

-  автомобільна дорога державного значення регіональна (в південно-західному напрямку в створі вулиць Мазепи та вулиці Крихівецької) вздовж якої формується західна частина центрального планувального утворення.

Розвиток  сельбищної зони  передбачається  як  за  рахунок  реконструйованих  територій,  так і  за  рахунок  освоєння  вільних  міських  територій  та  територій  сільськогосподарського  використання,  що  входять в  межу  міської  ради  та  тих   що безпосередньо  прилеглі  до  цієї  межі.

Розміщення  нового садибного  будівництва  намічено  в слідуючих  напрямках:

-          в південно - західному  напрямку на  землях  Крихівецької  сільської ради, вздовж  правого  берега  річки  Бистриці – Солотвинської,  де  за  останні  роки вже  роздано  і  забудовано  значну  кількість  територій;

-          в південно – східному  напрямку на  землях  села  Вовчинець  та  вільних  ділянках;

-          в східному  напрямку на  землях  сільськогосподарського  використання  Угорницької  та  Микитинецької  сільських  рад.  Разом  з  цим,  тут  передбачено  незначну  кількість  резервних  територій  під  садибну  забудову;

-          в північно – західному  напрямку   вздовж  Калуського шосе  та  на  землях  Загвізднської  сільської ради.

Розрахунок  потреби  в  територіях  під  садибне  будівництво  було проведено  із  урахуванням  структури  садибної   забудови  з  різними розмірами присадибної  ділянки: 0,1 га, 0,08 га  та  0,04 га,  та, відповідно,  з  різною  щільністю  населення – 27 чол. / га,  34 чол. / га  та  61 чол./га  (середня  45,0 чол./га).

Вздовж  магістральних вулиць  існуючих  та  проектних, в  районах  проектної  садибної  забудови  передбачено   розміщення   житлової  забудови  зі  щільністю  населення  до 61 чол. /га.

Разом  з  будівництвом  садибного  житла  передбачається  формування   центрів  обслуговування  в цих  кварталах, а  також  будівництво  шкільних   та дошкільних  установ.                  

Крім  того, відповідними  органами  Івано-Франківської  міської  адміністрації  та  Тисменицького  району  в 1998 році  був  складений  акт обстеження  територій  прилеглого  до  місту  району, згідно з  яким  передбачено  використання  земель   Івано-Франківської  міської ради та  земель  Тисменицького  району  під  різні  види  будівництва. Певна  частина  цих  земель  передбачена  для  покриття  потреб  міста  в   територіях  для  розміщення  садибної  забудови.

Потребу  в  територіях  під  багатоквартирне  будівництво  передбачено   забезпечити  за  рахунок   освоєння  вільних  територій   в  межах  міста, за  рахунок  незавершеного будівництва,  за рахунок  вибіркової  реконструкції та  надбудови.

В центральній   частині  міста  передбачено  освоєння   територій  за  рахунок реконструкції, ділянок   військових  частин  та  інші:

-          вулиць   Тичини  та Проектної  I  (на території  військової  частини);

-          квартал  між  вулицями Бельведерської – Короля  Данила – Гетьмана  Мазепи  (територія  військової  частини);

-          вулиці  Академіка  Сахарова (спецтериторія);

-          ділянка на  розі  вулиць В. Чорновола – Національної  Гвардії  (бувша  спецтериторія);

-          три  ділянки  в  кварталі  між  вулицями  Національної  Гвардії –Євгена  Коновальця – О. Сорохтея – В. Чорновола  (території військової частини);

-          ділянка в  кварталі   між  вулицями Євгена Коновальця – Степана  Бандери  - Степана Тудора (на території  автотранспортного  підприємства);

        Ділянки  в  районі  вулиць Тичини  та  Бельведерської  передбачено  забудувати  високо-щільною забудовою  середньої  поверховості  (3 – 5 поверхів)  з  метою  створення в цих  напрямках  гармонійного  зв’язку між  забудовою  історичного  центру  та  забудовою  прилеглих  до  нього  кварталів.

          В  східній  частині  під  багатоквартирну  забудову передбачається  освоєння   вільних  ділянок  в районі  кварталу  існуючої багатоквартирної  забудови   вздовж  вулиць Василя  Симоненка  та  В. Стуса, а  також   ділянки  вздовж  вулиці Молодіжної (частково  за  рахунок  виносу  гаражів).

          Ділянка  в  районі  вулиць  В. Івасюка  та  В. Стуса  реконструюється  під  багатоквартирну  забудову  і,  таким  чином,  завершує  лінію  забудови  вздовж  вказаних  вулиць  та  формує  простір  разом   ділянками, які  передбачені  під  багатоквартирну  забудову  на  перспективу.

           В  північно – західній  частині  багатоквартирне будівництво  передбачено  як  за  рахунок  реконструкції, так  і  за  рахунок  освоєння  вільних  територій.

           Під  реконструкцію  намічені  ділянки  вздовж  вулиці  Галицької, з  обох  боків  на  відрізку  від  мосту  через  річку  Бистрицю – Солотвинську  до  перетину  з  вулицями  Тролейбусною  та  Пасічною,  і  далі  до  існуючої  забудови.

          На  вільних територіях  багатоквартирна  забудова  намічена  на  майданчиках  в  районі  вулиць Тролейбусної  та  Хіміків, на  майданчиках  з  південної  сторони  Калуського  шосе, та  на  ділянці,  що  знаходиться  поза  межами  міста  на  території  Угринівської  сільської ради.

        Генеральним  планом  передбачені  заходи  щодо  організації  та  функціонування  центру  міста.

        Екологічно - містобудівні  заходи:

-          відтворення історичного  ядра центру як  історичного  середовища  зі  своєю  специфікою;

-          організація  пішохідних  зон  та  їх  благоустрій;

-          організація  руху автотранспорту;

-          надання  нового  характеру  використання  колишнім  територіям  спецпризначення;

-          озеленення  житлових  кварталів та  благоустрій  територій.

         Зонування  територій:

-           історико - архітектурна  заповідна  територія;

-           адміністративна  зона;

-           зона  культурно-освітніх установ;

-           торгівельна  зона;

-           зона  житлової  забудови;

-           зона  зелених  насаджень. 

-           зона  житлової  забудови.

Отже,   генеральним  планом  передбачається  упорядкування  кварталів в  цих  районах  та  інших, як  за  рахунок   добудови   існуючих  груп  будинків, так  і  за  рахунок  будування  нових.  Так  дуже  актуальним   питанням  сьогодні   є   питання  організації  території, зайнятої   під  речовий  ринок, щ  навпроти  госпіталю. Тут  передбачено  створення  повноцінного кварталу  з  будівництвом   та  розширенням  закладів  торгівлі та  громадського  харчування.

Вищенаведені  заходи  мають  враховувати   наявність  пам’яток  архітектури  та  їх  охоронних  зон, а  також   обмеження  щодо  поверховості  забудови.     

Пішохідні шляхи в між квартальному просторі створюють загальну пішохідну зону історичного ядра центру і зв’язують між собою різні функціональні зони. Генеральним планом намічено розвиток цієї зони шляхом визначення основних і підпорядкованих пішохідних потоків. В місцях перетину пішохідних шляхів передбачається організація скверів з площадками відпочинку, дитячими майданчиками, декоративними фонтанами, малими архітектурними формами тощо.

Всі права застережено © 2017
76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 9
+380 (342) 50 26 80